Внутрішня структура дрона в основному складається з наступних компонентів «старшого брата»:
Рамка: «Скелет» дрона, зазвичай виготовлений із легких, високо-міцних матеріалів, таких як вуглецеве волокно або алюмінієвий сплав, що забезпечує міцність і зменшує вагу.
Привід: це включає в себе двигун, електронний регулятор швидкості (ESC), батарею та гвинти. Двигун приводить в рух гвинти для створення підйомної сили та тяги, тоді як батарея діє як «резервуар енергії», забезпечуючи енергію, необхідну для польоту.
Система керування польотом: «мозок» дрона, який об’єднує такі датчики, як мікропроцесор, гіроскоп і акселерометр, для досягнення стабілізації положення, фіксації положення та автономного польоту.
Система дистанційного керування та приймача: пілот надсилає команди через пульт дистанційного керування, який приймач отримує та розшифровує для керування напрямком польоту, висотою та швидкістю дрона.
Система зв’язку та навігації: це забезпечує передачу-даних у реальному часі між дроном і наземною станцією, включаючи статус польоту та відеозображення. Він також підтримує дистанційне керування та планування маршруту польоту.
Корисне навантаження: Залежно від сценарію застосування, дрон несе різні пристрої, такі як камери та тепловізори, для виконання певних завдань.
